Антоніми до слова Красен

— Ех, панотче , — зітхнув він, потерши рукою свої волохаті груди , — красен світ божий, то правда, та не красними істотами населений він …

Гетьман він на всю губу, пишен і красен; да не згляне й не заговорить так од серця, як той бідний Петрусь.

Проти отцього почесного місця світив як сонце красен коровай з зелененьким вильцем, а на ньому калина з хмелем, житний колос з цмином, барвінок з рутою, васильок з ласкавцем …

Так-то вже тому бідному козакові любощі очі затуманили, що, здавалось, тілько там, де вона, і сонце сіяє, і божий мир красен; а без неї усюди тьма і пустиня.

На нього поглянь, подивись в обличчя — Він мужністю красен, чоловічою міццю, Повне жагою все його тіло, Більшу від тебе він має силу, Спокою ні вдень ні вночі не знає !