Антоніми до слова Манірний

Молодий швейцар у рукавичках, манірний від своєї значущості, а може, просто зі сну, вийшов за мною до машини й узяв запорошені валізи, а я бездумно всміхався його блискучим ґудзикам.

Радше його противний, манірний та тягучий, як мій голос по радіо, нявкіт : — Безлична дівка, вона ще питає? !

Це був вельми манірний молодик, чиї повіки неспокійно сіпалися.

Здібності Мері явно були недостатніми для такого виступу: вона мала слабкий голос і неприродно-манірний стиль виконання.

Все це скидалося на маячню: поріділий бензиновий туман, алеї металевих рослин з двигунами, старовинний манірний гімн, сивий музика в полатанім камзолі, розкидані довкіл тубільця гаєчні ключі, шланги, замизкане мастилом ганчір'я …