Антоніми до слова Понурість

Фріц, із усієї сили тримаючи на лиці понурість, вертається до себе, А в грудях, у ногах, у руках гасає оте п’яне, несамовите, самовільне.

перішня понурість де й поділася з їхніх облич: зра ділі, веселі, привітні, усміхнені.

То смереки, що здіймаються густими рядками перед хатою на горі, заслоняють вступ сонця і творять в ній понурість; в хаті перед іконою пресвятої діви горить, як звичайно у побожної Іванихи Дубихи, мале миготливе світельце.

Та ще щось, що невиразно проглядало крізь понурість, явну ворожість і настовбурченність його.

Майкл, що вже давно запав у глибоку понурість, тільки спокійно глянув на неї й навіть не наїжачився й не нашорошив вуха.