Антоніми до слова Гомін
Приклади використання слова Гомін
— прошептала я ледве чутно за ним, немов завмираючий відгомін його голосу …
«Туга за красою» , — казав він , — не знає, що відгомін його сміху будить у моїй душі.
— звернулася вона до його живо, мовби почула з його слів відгомін свого душевного голосу.
Слово «нещастя» придумав якийсь безсильний чоловік, воно принялося і находить відгомін.
— пішов півголосний підлесливий гомін від циганів.
По сій стороні Чабаниці і чудовий відгомін: кликнеш що, то відгомін відізветься, мов з людської груді.
І слабо дрижачи, мов бореться з тишиною лісу, обзивається відгомін, передає шум дерев, вдруге вже й посліднє: «Не прий-ду !»
— упоминається й собі відгомін лісом і десь завмирає.
— А відгомін у лісі відповідає, розходячися, її голосом і умліває : — «Тут !»
З різноманітного руху міста виринула в його душі туга за домом … туга, що воліклася, що висисала його, що безгомінно пристала до нього …