Антоніми до слова Гомо

Антоніми до слова Гомо

Приклади використання слова Гомо

— загомонить бувало на мене тітка гостро, сердито.

Кобилянська Ольга, Царівна

— Аякже, дівча , — гомоніла тітка , — а то камінь дома.

Кобилянська Ольга, Царівна

— Почерез море , — гомонять хвилі і колишуть, заливаються попереднім чудним сміхом.

Кобилянська Ольга, Царівна

— Я би лише рада знати , — гомоніла вона , — чому ти нас покинув !

Кобилянська Ольга, Царівна

До того здавалося мені, що тітка, котра недалеко сиділа, підслухує кожде моє слівце, слідить за кождим моїм рухом і загомонить кождої хвилі по-свому на мене.

Кобилянська Ольга, Царівна

— загомоніла тітка, водячи допитливо очима від його до мене.

Кобилянська Ольга, Царівна

Зозулі гомонять лісами, кують, проча пташня розщибається, а серце в грудях розходиться з самої розкоші.

Кобилянська Ольга, Царівна

Страшно мені хвилинами і пусто, особливо тоді, коли сиджу в себе над якою роботою, в хаті глибока тишина, а дзвони церковні гомонять з цілої сили і немов добиваються того, щоб я в них вслухувалася …

Кобилянська Ольга, Царівна

Тоді розшибалися теж дзвони і гомоніли понуро, немов говорили: «Вже ідем, вже ідем, вже ідем !», а її виносили обережно з хати.

Кобилянська Ольга, Царівна

Все те було лиш відгомоном якоїсь гордості і помсти.

Кобилянська Ольга, Царівна