Антоніми до слова Печаль

Отож, почуй істину і прийми її глибоко в своєму серці, любий племіннику , — дядько замовк, і Асура побачив на його обличчі печаль і скорботу.

Він звів підборіддя, бо очі його запалахкотіли радісно, і, дивлячись на цього щасливого звитяжця, несподівану печаль я відчув: ось вони, радощі земні: один зносить гордо підборіддя, а другий згинає перед ним спину.

Та й потім: прийшла пора веселощів — чекай печалі, бо все у цьому світі одне за одним чередою ходить, радість за печаллю, печаль за радістю й одне одного — хочемо ми того чи не хочемо — змінює: печаль змінює радість, радість — печаль.

Я виходив з важким серцем — ех, старість не радість, а Іван Трохимович залишався зі своїм — кому повім печаль мою?

Я чула зверху не лише те, що вони говорили , — я знала, що думає кожен з них насправді, і велика печаль від фальші навіть тут, перед краєм могили, огортала мої крила, що аж хотілося воскреснути, аби заперечити їм.