Антоніми до слова Поспіхом

Драган з Момчилом поспіхом рушили з хану, а Звенигора зайшов до кімнати.

Він підбіг до гобіта, вихопив кулю з його рук та поспіхом загорнув у полу свого плаща.

Не відповівши нічого, він знову відвернув обличчя, а місіс Гол, почуваючи, що спроби її зав’язати розмову марні, поспіхом заслала стіл і війнулася з кімнати.

Молодиця, з блідим, змарнілим обличчям, з нервовим поспіхом витирала рукавом свої заплакані очі; стара сиділа непорушно, схиливши побіденну голову, і рясні сльози зрошали її старечий вид.

Коли ж настав день, вирушили в дорогу і йшли поспіхом день той, досягли вночі граду Візантійського.