Антоніми до слова Туга

Взявся він знову до роботи, а на душі така туга, весь час панна ввижається, голос її бринить, очі її сяють.

Задумався Евмахос, і видно, що туга не була тільки його тугою, бо ось з-над ріки, де стояла пеласгійська варта, полинула до зір пісня:

Туга під ним цілком поділяла його побоювання — нервово била хвостом по воді, крутила рогатою головою і знай облизувалася роздвоєним язиком.

Тільки в дудочках і півниках, що вигравали в дідовому кашлі, десь проривалась одчайдушна туга.

З другого боку, поновилась і моя туга за товаришами, які, здавалося мені, врятували б корабель і, може, не всі загинули б, коли б зосталися на ньому.